Зміст РОЗДІЛ 6. ПРИНЦИПИ, ШЛЯХИ Й ЗАСОБИ АДАПТАЦІЇ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ СИСТЕМИ ВИЩОЇ ОСВІТИ У ВИЩУ ОСВІТУ УКРАЇНИ 166 6.1. Стратегічні завдання розвитку освіти України 166 6.2. Завдання щодо удосконалення вищої освіти України у контексті вимог Болонського процесу 168 6.3. Формування інноваційного освітнього середовища у вищих навчальних закладах у контексті вимог Болонського процесу 172 6.4. Освітньо-кваліфікаційні рівні (ступенева освіта) в Україні 179 6.5. Сприяння європейській співпраці в галузі гарантій якості освіти 184 6.6. Підвищення мобільності через подолання перешкод 186 РОЗДІЛ 6. ПРИНЦИПИ, ШЛЯХИ Й ЗАСОБИ АДАПТАЦІЇ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ СИСТЕМИ ВИЩОЇ ОСВІТИ У ВИЩУ ОСВІТУ УКРАЇНИ 6.1. Стратегічні завдання розвитку освіти України Стратегічні напрями модернізації освіти і науки, значущість цих сфер у суспільному розвитку країни визначаються як об'єктивними ' тенденціями загальносвітового розвитку, так і тісно пов'язаними внутрішньодержавними процесами. Перехід людства від індустріального виробництва до науково-інформаційних технологій, а потім і формування суспільства високого інтелекту об'єктивно висуває науку як найбільш пріоритетну сферу, що продукує нові знання та освіту, долучає до цих знань суспільство в цілому і кожну людину зокрема. Саме від рівня інтелектуального розвитку людини більшою мірою залежатиме успіх будь-якої виробничої діяльності і, взагалі, будь-якої сфери життєдіяльності. Якщо ж врахувати зростання тенденції глобалізації, яка з-посеред іншого означає небувале раніше загострення конкуренції між державами-націями, набуває загальнопланетарного характеру та охоплює, окрім економіки, інші сфери, то стає очевидним, що лише країна, яка забезпечить адекватний вимогам часу розвиток освіти і науки, може сподіватись на достойне місце у світовому співтоваристві. Тому перша стратегічна мета у розвитку освіти і науки - утвердження в суспільстві розуміння абсолютної пріоритетності цих сфер та фактичне її забезпечення. Позитивні зрушення тут в останні роки завдяки позиції Президента України, законодавчій діяльності Верховної Ради України, діям Уряду очевидні. Це проявилося і в зростанні заробітної плати освітянам та науковцям лише у 2003 - на початку 2004 pp. на 44%, і в збільшенні вдвічі з 1 липня 2004 р. стипендії студентам та учням профтехосвіти, і у виділенні коштів для закупівлі сучасного обладнання для НАН України. Однак усі ці дії можна розглядати лишень як перші кроки. В найближчі роки заплановано довести фінансування науково-технічної сфери до 1,7% ВВП задля того, щоб наблизитися до країн ЄС, які визначили на 2010 рік сумарне фінансування науки за рахунок усіх джерел у розмірі 3% від ВВП. В освіті ставиться завдання практично подвоїти нинішні 4,3% ВВП, аби бути конкурентоспроможними з європейськими країнами. Друга стратегічна мета полягає в модернізації освітянської діяльності задля того, щоб готувати людину, здатну до ефективної життєдіяльності у XXI столітті. Основні напрямки модернізації визначено у Національній доктрині розвитку освіти, схваленій II Всеукраїнським з'їздом освітян і затвердженій Указом Президента України у 2002 році. Для досягнення цієї мети потрібно вирішити такі завдання: Перше. Суттєво скоригувати спрямованість освітнього процесу. Світ вступив у період, коли зміна ідей, технологій, знань відбувається швидше, ніж зміна поколінь людей. Звідси очевидно, що навчити дитину на все життя не можна, тому не треба зводити навчання лише до засвоєння учнем чи студентом певної суми знань. Окрім цієї функції навчального процесу з'являється завдання навчити самостійно навчатися, оволодівати новою інформацією, виробити в учня, студента життєво важливі для нього компетенції. Освіта повинна готувати людину, здатну сприймати зміни, творити їх, розцінювати змінність як органічну складову власного способу життя. Інноваційний характер сучасної цивілізації та сучасної економіки потребує людину інноваційного типу, яку може сформувати лише інноваційна за своєю сутністю освіта. Такою вона і повинна стати. Саме на виріше...